Баннер
 


Increase Font Size Option 6 Reset Font Size Option 6 Decrease Font Size Option 6

Статьи - Пешеходный туризм   |   Автор: Владимир Трощенко

Стан розвитку пішохідного туризму в Україні залежить від декількох факторів, окремі з них спільні з іншими видами туризму, інші специфічні для пішохідників. Вихожу з того що основою туризму є походи, тож основним показником розвитку туризму в країні (чи регіоні) є кількість та «якість» походів. Але спочатку кілька приміток.

Нажаль з радянських часів статистиці довіряти важко, особливо показникам, по яким оцінюють роботу звітуючого. Кількість ступеневих походів в цьому плані дуже багате поле для окозамилювання, походи 1 ступеня складності взагалі можуть не регіструватися в МКК, тобто можна написати будь-яку цифру і ніхто перевірити не зможе. Тому спиратися при аналізі на відомості про ступеневі походи не має ніякого сенсу.

Друге, що фактично відсутня система перевірки роботи МКК вищестоящими МКК ( працюю в складі двох МКК за 25 років роботи перевірка була раз нинішнім головою ЦМКК Дягтерем М.). Підштовхує до приписок і те, що за хороші цифри хвалять, навіть розуміючи або підозріючи їх недостовірність. Є проблема і з «якістю», тобто з категорійністю походів. МКК всіх рівнів і навіть ЦМКК інколи зараховує походи більш високою категорією,ніж фактично проведені.

Особливо це характерно для багатьох походів 3 категорії складності по Карпатах, а тим більше в Криму, коли походи проходять в основному по стежкам, і протяжних перешкод не набирається для відповідної категорії і близько, але МКК їх зарахувало. І останнє аналізуючи статистику ЦМКК треба мати на увазі, що окремі МКК обласних федерацій не здали звіти за роботу за певні роки.

Після цих зауважень перейдемо до цифр. За кількістю категорійних походів пішохідний залишається найбільш розвиненим, за 2010 рік їх проведено більше 500) що легко пояснюється його доступністю і в плані мінімального набору спорядження, близькості районів проведення(для низьких категорій), більш легким процесом навчання новачків ( кількість категорійних походів майже стабільна протягом останніх 5 років).

Особливо така перевага помітна для низьких категорій. Так для першої категорії кількість 372 пішохідних походи, більше, ніж всіх інших видів туризму разом взятих. Але чим складніше категорія, тим менше перевага пішохідного туризму, вже для другої категорії пішохідні походи складають приблизно 40 % від загальної кількості.

А вже на рівні 4-5 категорії складності кількість пішохідних походів можна порівнювати з окремими видами туризму, а не з загальною кількістю у всіх видах. Можлива причина - доступність районів проведення походів, в межах України велопохід можна провести 5 к.с., водний 4 к.с. у гірського відносно близько Кавказ, для пішохідної четвертої категорії потрібно їхати на Кольський з його дещо специфічною четвіркою (про це нижче) або на Приполярний Урал. (Хоча є ще Кавказ, але із закриття Головного Кавказського хребта і так обмежені можливості розробки пішохідних маршрутів зменшилась.)

Для «пятірки» залишається в європейській частині той же Приполярний Урал та ще Полярний Урал, а все інше далеко за Уральським хребтом. При цьому треба врахувати що кількість походів найвищих категорій складності у всіх видах туризму надзвичайно мала, і значить є спільні причини для всіх видів туризму. Крім фінансових питань це відсутність системи підготовки кадрів як інструкторських, так і просто спортивних. За часів Радянського Союзу існувало декілька можливостей фінансування туристських заходів - гроші обласних Рад з туризму на проведення експедицій МКК, профспілкові гроші підприємств на путівки, гроші на проведення вищої туристської підготовки (вже і не пам’ятаю назву закладу який це проводив-фінансував )і т.і.

Відсутність коштів на інструкторську підготовку значно зменшило стимул для отримання інструкторського звання. Крім того, серед тих хто має звання старшого інструктора все менше діючих спортсменів, і якщо найближчим часом ситуацію не змінити, то майбутніх інструкторів не буде кому готувати. Тобто буде ситуація аналогічна з походами 6 категорії складності, коли не тільки не має кому керувати такими походами, а й випускати в них.

Враховуючи кількість коштів, які виділяються Спортивним Комітетом України на проведення семінарів, єдиний шлях, крім пошуку спонсорських коштів, це реалізація пропозиції голови кадрової комісії І.Шкляра про виділення всіх коштів на рік на проведення семінару з одного з видів туризму, з тим щоб за декілька років провести семінари з основних(найбільш розвинутих) видів туризму.

Існуюча система класифікації видів туризму не наукова, бо одному рівні класифікації види виділені за різними ознаками, і спочатку розподіл між гірським (виділений за ознакою географічного обьекта) та пішохідним (виділений за ознакою засобу пересування) було проведено по сніговій лінії з її характерним рельєфом.Таким чином гірський фактично був високогірним.

Поступово пішохідники стали порушувати «конвенцію», коли стали ходити в походи близько до високогірних районів, частина маршруту якого захоплювало високогір’я, але не включали складних перевалів, але потім поступово збільшили складність перевалів. Сприяли цьому і окремі гірські туристи, які бажаючи обійти заборону ходити в гірських походах на вершини, стали заявлятися в пішохідні походи в високогір’я. Вже за часів незалежних держав і в Росії, і в Україні пішохідні походи стали проводитися в типово високогірних районах з висотами більше 4- 5 тисяч метрів.

Остаточно розмило сніговолінійну межу пішохідного та гірського туризму бажання вирішити економічні питання при проведенні початкових категорій гірських походів, як наслідок гірські походи в Криму і в Карпати в Україні, Південний Урал та Західний Саян (а можливо і інші райони, але про ці знаю точно) в Росії. (Неодноразово висловлював свою думку, що абсолютно не правильно проводити такі походи з новачками, але це проблеми іншого виду і залишимо їх гірникам). Таким чином, виникла необхідність іншого критерію по розділу походів на пішохідні та гірські.

Вже декілька раз зустрічав аргумент, в нас похід був лінійний тож він пішохідний. Але вимога, яка міститься в документі «Порядок класифікації маршрутів туристських спортивних походів затвердженого постановою Президії спортивного туризму України від 8 грудня 2001 р.:

«Основна частина маршруту повинна бути лінійною або кільцевою (одне кільце) з протяжністю не менше 75% від встановленої для даної категорії (ступеню) складності і включати найбільш складні перешкоди маршруту (для гірських походів – не менше двох найбільш складних перевалів)» стосується обох видів туризму.

Інша справа, що в пішохідному туризмі лінійність була в більшості походів практично вимушеною, постільки в багатьох районах, характерних для пішохідників організувати закидання було важко, а гірники широко використовували можливості легальних напівкілець від закидання до закидання (хоча керівник мого першого гірського походу 3 к.с. організував абсолютно лінійний маршрут без жодного закидання), а іноді і не зовсім легальних (знов таки з особистого досвіду -працючи три місяця на льодовіку Марухський неодноразово бачив як “хімічили» групи в районі перевалів Північно -Каракайський та Халега).

Таким чином постільки аргумент лінійсть не може бути на сьогодні критерієм віднесення походу до пішохідного, чи гірського туризму для того, щоб не повертатися до старих обмежень треба шукати інші критерії. Наступний це різноманітність перешкод , які долаються в поході. Постільки колись межою між альпінізмом та гірським туризмом стала основна ціль –вершина та перевал відповідно (хоча зараз гірники цю межу розмили включенням сходжень в свої маршрути), то перевали залишаються основним критерієм визначення категорійності гірського туризму, все інше відбувається в гірському поході на категорійность походу не впливає.

Таким чином щоб похід вважався пішохідним на його складність повинні впливати не тільки перевали чи вершини, а й переправи, каньйони, а також різноманітні протяжні перешкоди, оскільки по діючій методиці перешкодами одного-двох типів набрати необхідні бали не можливо. І тут встає питання класифікації пішохідних маршрутів. На сьогодні існує дві можливості категорування походу порівняння з еталонним маршрутом або розрахунок по діючій Методиці категорування пішохідних походів. Здавалось би нічого складного – береш всі характерні перешкоди з еталону і порівнюєш зі своїми запланованими, твоїх при наймі повинно бути не менше, але як казав вище при проведенні походів по Україні проявляється невміння користуватися еталонами (коли нитка маршруту наче еталонна , але перешкоди при цьому не долаються).

Дуже добре пам’ятаю похід зарахований третьою категорію складності по Криму, в якому було записано і малий і Великий каньйон Криму, але група проходили по ним поруч по стежкам, тобто фактично похід навіть на другу категорію не тягнув. Що вже казати про маршрути в тому ж районі, але по іншим хребтам.

Є ще одна проблема пов’язана з еталонами, але вже не українськими, а інших країн, читай російські, бо більше ніде не має еталонних маршрутів. Нажаль, не розробивши еталонних маршрутів по найбільш типовим районам ми змушені користуватися російськими( хоча росіяни на наш перелік маршрутів при походах Україною не орієнтуються, і російська «двійка» в Криму дуже проста ), а визнати їх ідеальними важко.

Приведу декілька прикладів: візьмемо походи 4 категорії складності Західним Кавказом, в перелік включено маршрут №50, значна частина якого проходить територією Кавказського заповідника, де , як і вимагає закон, дуже вимогливий режим регулювання проходу ; так і не знайшов в Інтернеті жодного згадування що цей маршрут хтось пройшов.

Маршрут № 51, його пішохідність з точки зору різноманітності перешкод під питанням, але в будь-якому випадку тактично він побудований не правильно два найскладніших перевали в першій чверті походу, в тому числі і перший перевал, що проходиться має категорію складності 2А.

По-друге ,знову ж таки на мій погляд з економічних причин, в російських переліках маршрутів в цілому ряді районі збільшилась найвища категорія походів, яку можливо в регіоні проводити. До того ж зроблено це не зовсім логічно , чомусь на досить таки обжитих Центральному Кавказі і Західному ТяньШані можна провести пішохідну 5, а на менш цивілізованому Памірі і на Памірі-Алаї тільки четвірку. На Кольскому півострові з’явилась четвірка, що майже нічим не відрізняється від трійки(в трійці ще й траверс хребта передбачено), зате в четвірку включено альпіністське схождення (так в Переліку!), чому від альпіністського заходу на єдину вершину(правда різними шляхами)залежить категорія пішохідного походу?

В окремих районах еталонів забагато, і вони не рівноцінні, порівняйте маршрут 170 (один перевал 1б и один 2а, перешкод іншого характеру не вказано)і маршрут 173 ( шесть (!)перевалов 1б и 2 2а, траверс 2а и переправа через Китой), так на який еталон орієнтуватися?

Перейдемо до другого способу визначення категорійності, а для не обжитих туристами районів взагалі єдиного – використання Методики категорування. Діюча Методика має ряд недоліків, на конференцію поступив виступ Максима Белима з цієї тематики, думаю він зупинився на них. Виходячи з наявності цих недоліків, є спроби і у нас і в Росії розробити нові Методики. Але всі запропоновані варіанти пропонують фактично рахувати не маршрути, а дії групи, не стали більш зрозумілими чи об’єктивними, і взагалі нівілюють таку особливість пішохідного туризму як різноманітність перешкод, то ж та межа між гірським та пішохідним туризмом зникає. То ж здається більш продуктивним шлях удосконалення існуючої Методики.

Важливе питання забезпечення безпеки походів, на сайті не одноразово писав про помилки керівників і членів МКК при випуску груп на маршрути, тому не буду повторюватись, тільки ще раз наголошу на те, що писав після ЧУ 2009 року, що не треба чекати надзвичайних випадків, треба почати виконувати Правила.

На щастя пішохідний туризм великі НС на сьогоднішній день обходять боком. Треба визнати що для багатьох маршрутів походів недолік досвіду учасників( а це найбільш поширена помилка при випуску),особливо якщо вони беруть участь в змаганнях, не такий критичний як наприклад в боку гірському або водному туризмі. Але з одного боку з поширенням походів у високогір’я, вимоги до якісної підготовки походів зростають, а далеко не всі групи можуть похвалитися такою ретельною підготовкою як у Глобусі.

В багатьох випадках групи збираються в потязі, там же знайомляться, у керівника не має опису маршруту, складних перевалів , а вже говорити про регулярні тренування (3-4 рази на тиждень як вимагає фізіологія спорту) можна говорити тільки як про виключення. Багато хто з похідників з гордістю говорить що в змаганнях участь не бере, добре якщо це компенсується відповідними тренуваннями. Трагічний випадок на переправі в гірському поході 1(!) категорії свідчить про те, що деякі нинішні туристи не мають знань по організації переправ (або цими знаннями не користуються).

Чи всі члени МКК пам’ятають, що перевали середньогір’я дають досвід на одну півкатегорію для високогір’я.(Здавалось би це не правильно, адже вимоги до категорування перевалів не передбачають такого поділу, але я з такою вимогою згоден, бо дійсно багато перевалів середньогір’я мають завищену категорійність.

Наприклад на Західному Саяні перевал Міжозерний, судячи з деяких звітів та карт 2а, з перевалу можна спуститися без страховки по поличці, не такий простий, але також навряд чи тягне на 2а перевал Новий на Приполярному Уралі. Ще більше сумнівних 1б). Правила дозволяють брати в похід альпіністів без всяких обмежень, але хотілось би нагадати членам МКК, що в них є право не підписувати документи навіть якщо за формальними ознаками група має право на проведення такого походу.

В зв’язку з цим хочеться щоб семінар голів МКК, що проводиться ЦМКК був саме семінаром, а не одночасно суддівством ЧУ, розширеним засіданням ЦМКК і власне трошки семінаром.

Таким чином треба сказати, що для подальшого розвитку пішохідного туризму треба здійснити і організаційні і теоретичні заходи.

Автор: Трощенко В. О.


Если Вам понравилась статья, поделитесь с автором сухариком!
Кстати у автора уже 21 сухарик!
+ 0
 

Комментарии  

 
0 #1 Николай 19.01.2012 22:03
Владимир Александрович нашли вы четверку пешую по Зап Кавказу или нет? Я тоже планирую. 50-й маршрут прикинул - 90% по заповеднику. написал в КГБЗ а они пока ответа не дали .а места класные
Цитировать
 
 
0 #2 Владимир Трощенко 20.01.2012 10:04
Цитирую Николай:
Владимир Александрович нашли вы четверку пешую по Зап Кавказу или нет? Я тоже планирую. 50-й маршрут прикинул - 90% по заповеднику. написал в КГБЗ а они пока ответа не дали .а места класные :-)

По маршруту 50 я не нашел ни одного отчета, в заповедник пускают за деньги и только по определенным тропам, так что врядли на четверку насобирается, но нужно конечно уточнить в дирекции , вдруг что-то изменилось. На Западном Кавказе можно что-то накрутить , есть каньйоны севернее АбашироАхуба, но нужно тщательно искать препятствия
Цитировать
 
 
+2 #3 бабенко 25.01.2012 14:12
Мне кажеться не совсем точной есть оценка с исторической точки зрения.Поначалу был только пешеходный туризм.И пешие туристы ходили и по Памиру и по Тянь-Шаню (например, Леви).Затем появилась возможность оценки препятствий в виде перевалов, произведенной по аналогии с альпинизмом.Далее, появились пешеходные туристы , предпочитавшие всем иным препятствиям только перевалы.А , поскольку из всех иных препятствий лишь они получили более-менее стройную систему оценки сложности, то по учету именно и только их стало возможным оценивать походы в горах.Что и привело к выделению из пешеходной среды горных туристов.При этом, соответственно, и походы могли проходить только там, где есть перевалы.Поскольку методологическа я база альпинизма была взята за основу , то горный туризм начал опережать в развитии иные виды туризма.Ведь к оценкам препятствий пешеходного туризма , кроме перевалов,метод ологическа я база спортивного туризма дошла только в середине 70 годов.А окончательного развития не получила и по сей день.Поэтому и создается видимость определенной "вторичности " пешеходного туризма.Потому и пытаются все чаще приписывать ему определенные виды препятствий (и , ясное дело все, кроме перевалов), ставить ограничения по высотам, районам, сезонам т.д.Хотя изначально и всегда он проходил по любым высотам и на максимально возможных сложностях препятствий.Отличие проходило не по препятствиям, а по длине маршрута.А лучшие группы 70-80 годов уже полностью переходили рубежи и стирали грани между возможностями в преодолении препятствий между горниками и пешеходниками.И процесс этот естественен и должен развиваться далее ( спорт всегда проходит на пределе возможного для человека), но с соблюдением закономерностей и опыта безопасного преодоления препятсвий, выработанного и горняками и пешеходами ,требований набора опыта в сложности и высотности препятствий.
Цитировать
 
 
0 #4 бабенко 25.01.2012 14:23
В отношении эталонов.Вопросов более, чем ответов.Во первых кто и когда оценивал, по каким критериям или методикам, на основании чего принимались.Теперь, на сколько критерии "измерения" сложности совпадают с нашими украинскими правилами.И если эталоны предыдущей редакции вполне соответствовали и были опробованными, то нынешние ...?Эталон хорош для развития массового (физкультурного ) направления в туризме.В спорте высших достижений эталоны, где все походы строятся на принципах достижения высших спортивных результатов и проходят на пределах возможностей группы эталоны могут играть роль стартовой площадки.
Цитировать
 
 
+2 #5 бабенко 25.01.2012 14:35
По завышенной оценке перевалов среднегорья.Повторюсь, кто и по каким методикам принимает?Кто утверждает?На пример мы имеем 3Б на Приполярном Урале? По последним изысканиям любителей Приполярного района все может быть.Первичная оценка и последующая изданных неизвестно кем классификаторов разняться на пол категории.В том, что подобные не профессиональны е оценки мы прогатываем, как истину в последней инстанции - спору нет.Но почему должны в этом случае отличаться критерии оценки среденегорья от высокогорья- не понимаю.Если есть сыр, то он и в Африке-сыр.Если 2Б- то 2Б везде.Просторто необходимо упорядочить вопрос порядка присвоения К,С, перевалам и препятсвиям на исключительно НАЦИОНАЛЬНОМ уровне и выработать порядок принятия достоверности зарубежной информации в оценке маршрутов и препятствий, а не заглядывать через руку соседа и колебаться вместе "с линией партии".Или нет пророков в своем отечестве"?
Цитировать
 
 
0 #6 Medintcev 30.01.2012 15:49
Опять "Классификаторы"....
Перевалы в традиционных альпинистских районах классифицировал ись алпинистами в большинстве своём. В то-же время Владимир Александрович наверное помнит Медвежий на Арадане, который 1б - только в связи с наличием микроскопическо го снежника на вполне цветочной полянке... И в 20 км. в Ергаках - перевалы, которые классифицировал ись скалолазами - тоже 1б но ничего общего...
На Киргизскои хребте перевалы определяли чехи ещё в 30=тые годы и позже... они и остались... Просто нужна система, позволяющаю оценить перевал на момент его прохождения и доказать обоснованность своих вывоводов.
Система есть а вот принять её - ну это уж вам решать.
Теперь об Эталонных маршрутах, во всяком случае те, что перекочёвывают от одного переиздания в другое...
В Британском правосудии нет ни уголовного кодекса, ни какого-либо другого списка наказуемых деяний и соответствующег о им наказания. Есть только ПРЕЦЕНДЕНТ. По нему и отвешивают. В отношении туризма это может выглядеть так - защищённый(и обнародовыанный ) поход с категорией - является эталоном или основой для эталона, требуещей подтверждения(и ли опровержения) ещё одной группы - к примеру. ВСЁ.
Ранние категории вообще только по продолжительнос ти автономки определялись, в прочем - это есть в моём реферате...
Если смотреть в будущее, то никаких сил не хватит каталогизироват ь ВСЕ возможные пешие маршруты на шарике, не говоря уже о том, чтобы отследить, по тропе шла группа, или рядом с тропой. Пример Братьев по разуму из России это только подтверждает. А вот, использую тот-же Гугл, на совершенно неотработанном месте можно проложить маршрут, в той, или иной степени соответсвующий искомому значению к.с., ну а потом пройти его и подтвердить. Вот только на МКК заявитель должен свои доводы выложить и обосновать претензии. Вывод - Методика нужна. Будет Методика - будет и развитие. А без неё... Десятки групп хотят выпустится в районы, где не ступала ещё нога ни советского ни постсоветского туриста! Румыния, Болгария, Турция, Сирия, Хорватия, Непал, Китай..... Да я и сам, чего греха таить, на 1\6 всё давно исходил, на остальные 5\6 уже несколько лет как выбираюсь.. И что нам с нами делать?:)
Цитировать
 
 
0 #7 Владимир Трощенко 30.01.2012 16:41
Цитирую Medintcev:
Опять "Классификаторы"....
Перевалы в традиционных альпинистских районах классифицировал ись алпинистами в большинстве своём. В то-же время Владимир Александрович наверное помнит Медвежий на Арадане, который 1б - только в связи с наличием микроскопическо го снежника на вполне цветочной полянке... И в 20 км. в Ергаках - перевалы, которые классифицировал ись скалолазами - тоже 1б но ничего общего...

В качестве реплики , если речь о Медвежем который в связке с Прапором юности ходится часто, то был на нем два раза снежников не было, с обеих сторон осыпи, защищал его как 1а. В Ергаках 1б "настоящих" тоже не помню -может не повезло не попал на такие
Цитировать
 
 
0 #8 Геннадий Крепаков 01.02.2012 16:08
В перечне 2011 года уже скорректировали категорийности многих перевалов Ергак. 1.1.4 Межозерный (6) 1850 Конечные точки маршрута: оз. Глубокое (или оз. Северное) – оз. Двойное.
1А: пер. Водопадный – подъем-траверс по гребню к г. Перевальной на юго-зап. (тропа), затем – вост. до пер. Межозерный.
1Б – спуск на сев. от пер. точки вниз по ск. сбросам – с использованием перил.
Цитировать
 
 
0 #9 Владимир Трощенко 01.02.2012 16:19
Что за перечень2011г.? Вроде в России не утверждался перечень перевалов или я ошибаюсь? Если можно сбрось ссылку
Цитировать
 
 
0 #10 Геннадий Крепаков 01.02.2012 16:20
Немного не удачно получилась выдержка из таблицы. Но смысл такой: подъем от оз.Двойное один и тот же. А дальше если по гребню до склона Перевальной и выход на пер.Водопадный и далее к Северному - то это 1А. А если с седловины сразу вниз к Северному - то это 1Б. Так что процесс единообразия категорийности перевалов среднегорья и высокогорья идет.
Цитировать
 
 
0 #11 Геннадий Крепаков 01.02.2012 16:23
Когда я перед походом прошлого года попытался получить информацию о перевалах Саян в Москве. Мне сказали чтобы обращался в МКК Красноярского края. За Западный Саян - она отвечает. Что я и сделал. Это Перечень классифицирован ных перевалов и обзорных вершин северо-восточной части Западного Саяна

Перечень рассмотрен и одобрен КМКК Красноярской краевой федерации спортивного туризма 21.03.2011 г.
Цитировать
 
 
0 #12 Геннадий Крепаков 01.02.2012 16:50
Ссылки сходу не нашел. Кроме как на сайте Красноярского СЮТура http://krstur.cross-edu.ru/pohod.htm
Цитировать
 
 
0 #13 Владимир Трощенко 01.02.2012 18:05
Спасибо, да более реальный перечень, но красноярцы придумали наличие у перевала двух категорий взависимости от пути преодоление(как всегда было у вершин). Но все равно 1б Куваева,Авиатор ов, Минусинских туристов такие с натяжечкой. А Парабола как по мне точно не 1б.
Цитировать
 
 
0 #14 Николай 01.02.2012 19:13
перечень перевалов низкогорья издан в России в 2009 году. электронной версии нет. можно заказать как то по интернету за 300 или 360 руб
Цитировать
 
 
0 #15 Крутоуз Дмитрий 01.02.2012 20:08
Николай - эту книгу купить нельзя.
я пытался, разговаривал и с председателем ТССР, и с ответственным за издение книги.
все экземпляры распроданы.

но - возможно весной будет второе издание, дополненное и переработанное
Цитировать
 
 
0 #16 Николай 01.02.2012 20:52
у меня есть ксерокопии или неудачная распичатка сканирования. читать не очень удобно.
Цитировать
 
 
0 #17 Крутоуз Дмитрий 01.02.2012 20:55
у меня есть электронная версия - правда стоит надпись "проект", но по словам представителей ТССР - там ничего не менялось
Цитировать
 
 
0 #18 Максим 03.02.2012 01:48
Как вывод из статьи можно вынести то что проблем на данном этапе много, действующие документы не совершенны, давно пора реставрировать.
По эталонам у меня тоже очень много вопросов. Не все маршруты логичны, не все эталоны равноценны для одной категории в одном районе, не все точки старта/финиша удобны. Некоторые эталоны вводятся из экономических соображений в ближайших районах. Потом группы проходят эти маршруты и сразу же появляется много критиков не признающих маршруты определенной сложности в данном районе. Эталоны не совершенны и скорее всего маршруты надо подкорректирова ть, очень хотелось бы внести ясность по данному вопросу, т.е. что все надо пройти для троек по Карпатам и Крыму, четверок по Кавказу и Кольскому (да и для двоек по Украине и троек по ближайшим российским районам).
На данный момент за последний десяток лет есть уже какая-то наработанная база по упомянутым районам. Было бы хорошо если бы пешая комиссия ЦМКК собралась и определила грани категорий для каждого района. Мнение уважаемых пешеходников должны быть однозначным, чтобы не получалась ситуация, когда при выпуске один член МКК выпускает а другой считает маршрут на категорию ниже. В итоге были бы наработаны более четкие эталоны, из которых можно было бы создать украинский перечень. Дальше донести информацию до каждой МКК, чтобы каждый председатель был хорошо ознакомлен с документом, а не где-то там краем уха слышал. Такой перечень можно дополнять, скажем так, раз в 2-3 года по мере прохождения новых экспериментальн ых маршрутов. Идя таким путем, лет через десять мы уже будем иметь свой перечень, по крайней мере в самых ходовых районах.
Еще в эталонах можно различить два понятия: повторения нитки эталона и прохождение ключевых точек. Лучший вариант по моему мнению второй, поскольку он не гонит в протяженные препятствия пройденные кем то когда то. Да и скорее всего они уже могут отличаться. Путь между ключевыми точками это уже фантазия руководителя.
Цитировать
 
 
0 #19 Крутоуз Дмитрий 03.02.2012 09:01
полностью поддерживаю Вас Максим.
в Украине дано назрела необходимость выпуска своего эталона.
и для этого в принципе вся база у нас. отсутствующие районы можно взять из российского перечня, и по мере прохождения - заменять своими
Цитировать
 
 
0 #20 Геннадий Крепаков 03.02.2012 15:26
Мы тоже пытались несколько раз договариваться с "заповедником" и даже договаривались. Но письменного "добро" они не давали. А когда приезжали нам говорили: Извините, ребята, - Черномырдин на охоту приехал. Подождите несколько дней, если никого не будет пройдете. В результате мы шли обходным путем по следующей нитке: с.Никитино – хр.Малый Бамбак – г.Шапка – г.Сундуки – хр.Агиге – г.Чертовы Ворота – пер.Чертовы Ворота – г.Малый Тхач – пол.Шестакова – р.Куна – хр.Дудугуш – ур.Сосновое – б.Черная – р.Белая – хр.Инженерный – хр.Каменное море - пер.Азишский – р.Курджипс – пер.Мезмай – б.Глубокая – р.Цица – г.Пшехо-Су – вдп. Центральный (руч.Водопадистый) – р.Пшехашха – оз.Хуко – г.Аутль – р.Псезуапсе – с.Марьино. Получилась тройка технически усиленная (переправа 2Б - р.Белая, перевал 1А – через хр.Каменное море, вершина 1А – г.Пшехо-Су, каньон 2Б – вдп. Центральный, каньон 1Б – р.Цица, растительность 2А – хр. Бульвар), но с пересечением асфальта. Отчет здесь http://www.tkg.org.ua/travels/3cau04stk.htm
Цитировать
 
 
0 #21 Геннадий Крепаков 03.02.2012 15:31
Цитирую Крутоуз Дмитрий:
у меня есть электронная версия - правда стоит надпись "проект", но по словам представителей ТССР - там ничего не менялось

Если можно вышли на пожалуйста на адрес:
Цитировать
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить



Наши эксперты:

  • Парчевский
    290 (+271)
  • Belka
    60 (+82)
  • Белым Максим
    38 (+67)
  • Некрасов
    6 (+62)
  • Сергей
    26 (+61)
  • Некрасов С.
    32 (+54)
  • Александр
    59 (+52)
  • trovlad
    305 (+43)
  • Іван
    36 (+35)